журналіст

«Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Там грудь сильніша од гармат»

25.08.2022 00:00 Джерело: CvNews
Автор : Володимир Стефанець

Незалежна Україна. Фото з мережі Інтернет

популярне

Чернівці матимуть залізничне сполучення з Варшавою

Робота журналістів 24/7 і недостатня комунікація чиновників: якими стали 1000 днів повномасштабної війни для чернівецьких медійників

Півроку війни на мою 31-у Незалежність. Відстань між 24-м і 24-м. Мені байдуже, чи вони були готові. Не байдуже, що ми були готові, прості українці - боронити свою землю, свою Незалежність.

До останку сподіватися на мир, але знати, що ментально уже давно готовий «зустріти» руского фріца. Зброєю і вчинком, як той руский танк - голіруч… Хто, як може, попри асфальтування і шашлики. Бо Франція здала свій Париж Адольфу Гітлеру за місяць вторгнення, а наш Конотоп Адольф путін так і не взяв. Це і є головним нині - на нашу 31-у Незалежність, через півроку війни. Коли знову не потребує доведення аксіома Котляревського «любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Там грудь сильніша од гармат».

І тому нині, коли стоїмо вже не лише груддю, але й «джавелінами», HIMARSами і «гарпунами» друзів, світ знає і не сумнівається: ці українці готові битися проти руского окупанта не лише свою першу чи другу воєнну Незалежність, а, як доведеться, то і десяту, і соту. Бо така між ними різниця. Одні – «за іпатєку», другі – за могили батьків і свою землю. ЗА УКРАЇНУ! Там - «і на груді єго свєтілась мєдаль за спьортий унітаз», а тут – грудь сильніша од гармат. Попри перекинчиків, колаборантів і тих, що нині по платформах (поки що нерозпущених) "жопазамір" чи "мірзажопу".

І ще. Завдяки українцям світ якось непомітно, але швидко припинив оглядатися на реакції мацкви. Її «вялічіє» випарувалося у березні під Києвом і Черніговом. Стало правилом хорошого тону класти на думку кремлівської балалайні. Це - не моє, це я десь на пабліках вичитав. Пробачте, що так непотілкоректно, зате, як вірно і влучно. Для нас, людей, які б’ються зараз за себе, своїх дітей і свою свободу. Байдуже, з першої - під Миколаєвом і Херсоном, чи останньої - під Ужгородом і Чернівцями - фронтових «нульовок». Тих, об’єднаних найдорожчим, що не продається, не купується і не віддається нікому і ніколи. Ім’я якого - Незалежність.