Понад два тижні ми прославляємо Господа нашого Ісуса Христа як немовлятка. Тепер ми знову починаємо святкувати Його як дорослого та відповідно, ми починаємо з Його першої публічної появи в дорослому віці, його хрещення Іоанном Хрестителем в річці Йордані. Сьогодні ми святкуємо Хрещення Господнє, зване також Богоявленням, що означають явище Боже. Бо саме про це свято, це перше публічне явище Христа, початок Його публічної проповіді в 30-річному віці, а значить, і просвіти людства. 

Про хрещення Спасителя в Йордані оповідають всі чотири євангелісти: Матвій (Мт.3: 1-17), Марк (Мк.1: 1-11), Лука (Лк.3: 1-22) та Іван (Ів.1:15–33), розповідає доктор богословських наук, Ієромонах Феофан (Скоробагатов) Полоцький у матеріалі для Newssky.

Коли наблизився час Господу Ісусу Христу вийти на своє суспільне служіння, Бог послав пророка Іоанна Хрестителя з проповіддю покаяння, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії. Початок проповіді Іоанна Хрестителя, згідно з євангелістом Луки, припав на 15-й рік правління римського імператора Тиверія. То був приблизно 779 рік від заснування Риму, або 30-й рік християнської ери. В цей час Господь Ісус Христос ще жив у своєму місті Назареті, в північній частині Святої Землі – Галілеї, де Святе сімейство оселилося ще з часів побиття Іродом віфлеємських немовлят. 

Можливо, ми дивуємося, чому Христос попросив Іоанна хрестити Його. У Спасителя не було гріхів, у яких потрібно було каятися, і хрещення, запропоноване Іоанном Хрестителем, призначалося для покаяння в гріхах (Лк. 3:3).  

Коли грішники йшли до Іоанна на річку Йордан, вони робили це, тому що визнавали свою гріховність, а їх хрещення символізувало початок нової сторінки в їхньому житті та залишення гріха позаду. Ісус Христос, хоч і подібний до нас у всьому, був безгрішний, як пише апостол Павло (Євр. 4:15). Це пояснює, чому Іван Хреститель заперечував проти прохання Ісуса Христа про хрещення в Євангелії від Матвія: «Це мені потрібно від Тебе хреститися, а Ти йдеш до мене?» (Мт. 3:14). Відповідь, яку Спаситель дав Іоанну, допомагає нам зрозуміти, чому Ісус Христос хотів хреститися: «бо так належить нам виконати всю правду». (Мт. 3: 15)». Отже, щоб виконати всяку правду — ось чому Син Божий хотів хреститися. Правдою Ісус Христос називає волю Божу. Воля Божа була, щоб всі, який бажає (хоче) стати членами благодатного месіанського Царства, хрестилися.  

Хрещення отримало значення «двері» в Царство Боже. Ісус Христос, бувши родоначальником нового відродженого Ним людства, повинен був першим увійти Царство, відкрити людям шлях до спасіння та навчити їх виконувати волю Божу. Маючи на увазі постійне бажання Христа виконувати волю Свого Отця небесного, пророк й цар Давид в пророчому псалмі наводить слова Христові: іду (в світ) виконати волю Твою, Боже! (див: Псал. 39: 7-9, а також Послання до Євр. 10:5–9). 

При цьому, занурення Спасителя в воду в момент Його хрещення мало ще метою освятити хрещення, зробити його благодатним, християнським таїнством, що відроджує людину. 

Можна сказати, що цю відповідь важко зрозуміти, оскільки Спасителю не бракувало праведності і Він уже був праведником. Через те, що же Його хрещення могло виконати всю праведність? У Христа не було власних гріхів, які можна було б спустити в річку Йордан, тому це могли бути тільки наші гріхи, які Він звів у річку Йордан. Природно, ніхто не зрозумів би цього в той час, але вони зрозуміли б це пізніше, коли Спаситель помер на хресті за наші гріхи. Отже, Його хрещення в Йордані та Його смерть на хресті йдуть рука об руку; і те, і інше Він зробив за наші гріхи. Він взяв наші гріхи на свої плечі, коли зійшов до Йордану і помер на хресті. Голгофа стала кульмінацією Спокути. 

І ми можемо побачити цей тісний зв’язок між хрещенням і хрестом у Святому Письмі. Пророк Ісая передбачив, що через наші гріхи постраждає слуга (Ісая 52:13-53:12). Ви знайомі з цим пророцтвом Ісаї, оскільки чуєте його щороку. Цей слуга буде праведником і своїми стражданнями зробить праведними грішників. Ми, очевидно, бачимо, що це пророцтво пророкує Страсті Христові. 

Спаситель, говорячи в пророцтві про свої пристрасті, описав їх як хрещення:   «Я маю хреститися хрещенням; і як важко Мені, поки звершиться»(Луки 12: 50). та як велике моє страждання, поки воно не здійсниться. Коли Яків та Іван хотіли сісти у славі поруч із сином Божим, він розповів їм про свої пристрасті, але ми можемо бути впевнені, що вони зрозуміють це лише пізніше. Христос тоді сказав: «Ісус же сказав їм: Ви не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити ту чашу, котру Я п’ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?» (Марка 10:38) 

В Євангелії від Івана сказано, що коли Іван Хреститель побачив Христа, що наближається до нього в річці Йордан, Він проголосив: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріх світу». (Івана 1: 29) в Євангелії від Івана Господь помирає на хресті, коли в храмі заколюють пасхальних ягнят. Пасхальні ягнята були заколоті на згадку про перших пасхальних ягнят, кров’ю яких були вимазані дверні косяки в останню ніч, яку євреї провели в Єгипті, щоб захистити їх від смерті. Ісус Христос – новий пасхальний Агнець Нового Завіту, Який пролив Свою Кров за нас, щоб врятувати нас від наших гріхів, і вже при хрещенні Іван проголошує його Агнцем Божим, Який бере на себе гріхи світу. 

На хресті Господь взяв на себе наші гріхи. Коли Ісус охрестився, Він з нетерпінням чекав взяти на себе наші гріхи на хресті. Наведу паралель зі Старого Заповіту. Коли пророк Йона був викинутий за борт корабля, життя всіх на кораблі було збережено, а коли Господь взяв на свої плечі наші гріхи та неправедність, нам відкрився шлях до спасіння, і це починається з Його хрещення в Йордані. Отже, коли Христос хрестився, Він вже тоді приймав Свої страсті та смерть. 

Першоверховний апостол Павло у своєму посланні до Римлян пише: «Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя» (До римлян 6:3-4). 

Павло каже, що коли ми охрестилися, ми духовно увійшли в труну зі Спасителем, щоб залишити гріховне життя позаду та воскреснути з новим життям Христа, так само як Господь воскрес для нового життя з гробниці. Наше хрещення, як і інші шість таїнств, отримує свою силу від смерті та воскресіння Христа. Наше хрещення – це участь в наслідках та у спасінні через смерть та воскресіння Ісуса Христа, участь в новому житті Ісуса Христа, яке ми отримуємо від Його смерті та воскресіння. 

Хрещення Христа в Йордані виражало намір всього Його життя аж до смерті на хресті за нас, бо Він взяв на себе наші гріхи, щоб спасти нас. Наше хрещення також виражає намір всього нашого життя до нашої смерті, залишити наш гріх позаду і жити життям Боголюдини. Кожен день повинен бути життям нашого хрещення з цим новим життям Ісуса Христа. Кожен день – це ще одна можливість відвернутися від гріха та продовжити слідувати за Спасителем, який ми почали з нашого хрещення.  

Богоявлення фактично є одним з Троїцьких свят в церковному календарі, де є поклоніння Трійці. Бо сьогодні голос Отця свідчить, що «цей є Син Мій коханий, в якому Моє благовоління», і Дух Святий видно у вигляді голуба. Іншим таким святом є П’ятидесятниця, яку також називають Трійцею. По-третє, є ще свято Преображення, де також чути голос Отця та видно Духа Святого в образі Фаворського світла.  

Сьогоднішнє свято доводить світові, що Христос є і Бог, і людина, що Він має дві природи. З одного боку, батько називає Його «Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав» (Мт. 3:15).І Дух свідчить. З іншого боку, як святий Іоанн Хреститель показує своїм смиренням, що він не гідний навіть розв’язати шнурки Христа, бо безгрішна людська природа Христа не потребувала хрещення. Христос прийняв хрещення у своїй людській природі тільки тому, що Йому потрібно було показати нам приклад, пройти все, що повинні пройти ми, щоб бути гідними Царства Божого. Христос дійсно є людиною з плоттю і кров’ю — ви не можете хрестити дух або привид — Христос дійсно несе на себе нашу людську природу. 

На іконі сьогоднішнього свята ми бачимо в водах Йордану змія-чудовиська, біса, що переховується у воді. До часів Христа весь світ лежав у злі. Однак через пришестя Христа весь світ може бути очищеними та викупленим. Цей процес розпочався з очищення води, від якої залежить все життя, з якого в основному складаються наші власні тіла. Через Хрещення Христа відкривається шлях до хрещення всього людства та очищення всього космосу.  

Хрещення Христа було початком очищення світу від зла. Ті, хто відкидає Хрещення, дозволяють світу знову наповнитися злом. Ось чому ми хрестимо новонародженого, перш ніж насіння зла можуть зачаїтися в його душі. Тому ми окроплюємо Богоявленською водою свої будинки та робочі місця, свої автомобілі та автобуси, щоб в них не зачаїлося зло. 

Але що означає Хрещення для нас, вже хрещених? 

Хоча ми віримо, що хрещення тільки одне, в церковній практиці ми використовуємо слово хрещення в переносному сенсі, бо таїнство сповіді часто називають «другим хрещенням». Саме через «друге хрещення», тобто сповіді ми можемо оновити себе, підготувавшись до прийняття Тіла та Крові Христових, так само, як води Йордану прийняли Христа тілесно, коли Він був хрещений. Так і у нас можуть бути відкинуті старі води Йордану людського гріха; а гріх біжить, як демон-змій виганяється з нас явищем Христа і Його діями в нас. 

І Спаситель, Який не згрішив, але мав велику потребу в тому, щоб з’єднати Себе воєдино з усім людством — з усім людством, не тільки з усіма благами у світі, але з тягарем всіх гріхів, і воєн, і запустінь, і жахливих речей, які траплялося протягом століть — Він носить це з собою. Він є та буде єдиним з людьми, поділяючи їх велич, а також їхнє горе. 

І ось Він робить це, щоб, вийшовши з води, той, хто прийняв нашу людяність, розділив з нами свою божественність. Він Син, а ми сини та дочки Отця Небесного. Він той, на кого Отець дивиться з небес та каже: «Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав» (Мт. 3:15). 

Ми часто забуваємо, що Він прийшов, щоб зробити нас синами Божими та дочками Божими, Він прийшов, щоб зробити нас своїми братами й сестрами, Він прийшов, щоб дати нам частку в тому, що Він прийшов зробити, тобто зцілювати й спасати, піклуватися і любити. 

Однак, на жаль, наслідки хрещення часто швидше символічні, ніж реальні. У нашому житті відбуваються лише незначні зміни, і ми продовжуємо грішити. Ми не дозволяємо благодаті хрещення впливати на наше мислення і поведінку, і доказів справжнього поводження мало або їх зовсім немає.  

Свято Хрещення Господнього спонукає нас задуматися про наше хрещення і його значення в нашому житті. У той час, коли багато людей залишили Бога, дуже важливо, щоб християни присвятили себе хрещеному життю. Якщо ми не будемо вірними своїм обітницям хрещення, відкидаючи зло і слухаючись Христа, ми не можемо претендувати на те, щоб бути справжніми учнями, і ми не можемо бути справжніми свідками Доброї Новини, свідками Євангелії. 

Ісус Христос приєднався до нас, коли прийняв хрещення в Йордані. Ми з’єдналися з Ним, коли хрестилися. Все наше життя з моменту хрещення є поглиблення нашої єдності з ним. Ми поглиблюємо нашу єдність з Ісусом кожен раз, коли молимося і кожен раз, коли зустрічаємо Ісуса Христа в храмі на Святій Літургії. Без Євхаристії нам не вистачає повноти єдності з Ісусом Христом. Він сказав: «Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя». (Івана 6: 53) через таїнства покаяння і Святого Причастя ми маємо найбільшу єдність з Ним. Він сказав: «Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому». (Івана 6: 56) 

В іншому випадку в Євангелії від Іоанна Спаситель сказав: «Якщо будете в слові моєму, то істинно будете Моїми учнями». Щоб по-справжньому бути учнем Ісуса, потрібно залишатися вірним його слову.  

Грецьке слово μένω (menō), яке Іван використовує для позначення перебування в слові Ісуса (Івана 8:31), означає перебувати в словах Ісуса Христа, просочуватися Його словами, поки вони не стануть частиною самої нашої істоти. Спаситель каже, що для того, щоб по-справжньому бути Його учнями, необхідно не тільки поверхневе вивчення Його слів, а й глибоке роздуми над Його словом, щоб ми перетворилися Його словом. Слово Боже переходить у нас та змінює нас . Це не просто вивчення Його слів, а знайомство з ним через Його слово.  

Спаситель приєднався до нас, коли прийняв хрещення в Йордані. Він взяв на себе наші гріхи, коли увійшов до Йордану, чекаючи смерті за наші гріхи на Голгофі. Ми з’єдналися з ним, коли хрестилися. Все наше життя з моменту хрещення є поглиблення нашої єдності з Ісусом Христом. 

Свята Церква у святі Хрещення Господнього стверджує нашу віру в найвищу, незбагненну розумом таємницю трьох осіб єдиного Бога та навчає нас рівночесно сповідувати та прославляти Святу Трійцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває та руйнує помилки древніх лжевчителів, які намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу. Церква показує необхідність хрещення для віруючих у Христа, вселяє нам почуття глибокої вдячності до Нього як Просвітителя та Очищувача нашого гріховного єства. Вона вчить, що наше спасіння та очищення від гріхів можливо тільки силою благодаті Святого Духа і тому необхідно гідно зберігати ці благодатні дари святого Хрещення для збереження в чистоті тієї дорогоцінного одягу, про яку говорить нам свято Хрещення: «Оскільки ви, які в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» (Гал. 3, 27).