Чернівці століттями залишалися важливим торговим і митним центром Буковини. Через місто проходили торгові та сухопутні шляхи, якими під час воєн пересувалися і війська. Водночас Чернівці не мали потужних міських укріплень, а тому неодноразово ставали жертвами нападів і пожеж.
За словами кандидата історичних наук, наукового співробітника Чернівецького обласного краєзнавчого музею Андрія Федорука, місто знищували понад 20 разів. Однак щоразу його відбудовували саме завдяки вигідному розташуванню на торговому шляху.
Перегляньте також:
- Загиблого військового із Сокирянської громади посмертно нагородили орденом «За мужність»
- У Чернівцях 32-річному чоловіку повідомили про підозру через зберігання кратому
Цецинська фортеця — укріплення неподалік Чернівців
Одним із давніх укріплень на території краю було літописне Черн або Ленківецьке городище. За словами Андрія Федорука, воно датується другою половиною XII — першою половиною XIII століття та, ймовірно, припинило існування під час монгольської навали 1241 року.
Укріплення на горі Цецин відомі щонайменше з X століття. Історики пов’язують їх із руськими князями, які після поширення влади Київської Русі на ці території створювали укріплення та опорні пункти.
Кам’яні споруди на території фортеці з’явилися, ймовірно, в останній третині XIV століття, коли територія перейшла під владу Молдавського воєводства.
Цецинська фортеця припинила існування у першій половині 1450-х років. Після цього Чернівці залишилися без власних оборонних укріплень.
«Внаслідок зруйнування Цецинської фортеці припинила своє існування “Цецинська держава”, або Цецинська волость. Натомість з’являється Чернівецька волость. Адміністративний центр, очевидно, на початку 1457 року перенесли до Чернівців. Місто перетворюється на волосний центр, але укріплень воно не мало», — пояснює Андрій Федорук.
Чернівці як митний центр
Важливе значення для міста мало його розташування на торговому шляху. У Чернівцях діяла митниця, про яку, зокрема, згадується у Молдавській грамоті 1408 року — першій писемній згадці про Чернівці.
Однак відомостей про існування міської фортеці в Чернівцях у цей період немає.
Через стратегічне розташування місто неодноразово опинялося на шляху військ. За словами історика, Чернівці знищували понад 20 разів.
Зокрема, польські війська спалювали та грабували місто у 1509, 1531 та 1686 роках, турецькі — у 1476 та 1714 роках, а татарські загони нападали на Чернівці у 1624, 1646, 1648, 1650 та 1672 роках.
«Місто рятувало тільки те, що воно стояло на торговому шляху. І завдяки цьому відроджувалося. Його часто знищували, та воно, як Фенікс, відроджувалося з попелу», — розповідає Андрій Федорук.
Де ховалися чернівчани під час нападів
Оскільки Чернівці не мали потужних оборонних споруд, місцеве населення шукало природні укриття.
Під час нападів люди ховалися у лісах, тікали в гори сучасної Вижниччини або прямували на південь, у бік Трансільванії. Частина населення знаходила прихисток у монастирях півдня Буковини, зокрема в Драгомирні, Путні та Воронці.
У середньовічний період на території регіону основними фортецями були Хотинська та Сучавська.
Чому в Чернівцях не будували приватних замків
Відсутність замків у Чернівцях пов’язана не лише з військовою історією міста, а й з особливостями державного устрою Молдавського воєводства.
Як пояснює Андрій Федорук, на відміну від Галичини та Поділля, де існувала велика кількість приватних замків, у Молдавському воєводстві влада була значно централізованішою.
Основні фортеці належали господарю, а місцева знать не мала достатніх ресурсів для спорудження великих приватних укріплень. Найбільше, що могли дозволити собі представники знаті, — укріплені двори з дерев’яним частоколом.
«Структура влади Молдавського воєводства мала свої особливості. Концентрація і повнота влади була тільки у господаря», — зазначає історик.
Як Чернівці почали перетворюватися на європейське місто
Ситуація змінилася після переходу Буковини під владу Габсбурзької монархії у 1774 році.
На той час Чернівці залишалися невеликим поселенням. Австрійські війська застали тут близько 200 хат і кілька церков.
За словами історика, саме австрійський період став початком масштабної перебудови Чернівців.
«Те, що ми бачимо у старій частині сучасних Чернівців, — це все побудовано з приходом австрійців», — розповідає Андрій Федорук.
Нові міські споруди вже не передбачали створення середньовічних фортець. У XVIII столітті великі стаціонарні укріплення поступово втрачали колишнє значення через розвиток нових методів ведення війни та високу вартість їхнього будівництва.
Географія допомогла Чернівцям пережити світові війни
Чернівці пережили Першу та Другу світові війни без масштабних руйнувань, хоча під час Першої світової війни місто тричі переходило під контроль російських військ.
Під час Другої світової війни Чернівці також не зазнали такого руйнування, як низка інших міст Західної України. Однією з причин історик називає відсутність у місті великих промислових та стратегічних об’єктів, які мали б особливе військове значення.
Водночас місто не залишилося повністю осторонь бойових дій. За деякими даними, під час Другої світової війни авіабомба пошкодила центральний корпус Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Під час Першої світової війни комплекс також потрапив під артилерійський обстріл, однак значних пошкоджень не зазнав.
Спеціальні сховища та бомбосховища для цивільного населення у Чернівцях почали масово облаштовувати вже після Другої світової війни — у період холодної війни.
Місто без замку, яке щоразу відроджувалося
Історія Чернівців багато в чому незвична для середньовічних міст регіону. Тут не сформувалося потужної системи міських укріплень, а після занепаду Цецинської фортеці місто фактично залишилося без власного замку.
Водночас саме торгове та митне значення допомагало Чернівцям щоразу відновлюватися після руйнувань. Місто пережило численні напади, пожежі та війни, а згодом у складі Австрійської імперії почало перетворюватися на європейський адміністративний і культурний центр.
Сьогодні від середньовічних укріплень Чернівців залишилося небагато, однак їхня історія є важливою частиною минулого міста.
За матеріалами “Шпальта.Медіа”
