У Чернівцях протягом року неодноразово помічали диких лисиць. Тварин бачили на вулицях Узбецькій, Героїв Майдану та Вільде, а також у районі площі Філармонії. Фахівці пояснюють, чому лисиці почуваються комфортно в місті та що робити, якщо зустріли дику тварину.
Чому лисиці приходять у Чернівці
Поява лисиць у місті, ймовірно, не пов’язана із сезонною міграцією. Частина тварин могла вже оселитися в Чернівцях і пристосуватися до життя поруч із людьми.
Перегляньте також:
- На Буковині через суд вимагають ліквідувати чотири несанкціоновані сміттєзвалища в Остриці
- На Буковині 6 жовтня попрощаються із п’ятьма полеглими захисниками України
Кандидат біологічних наук Назар Смірнов припускає, що лисиці можуть розмножуватися безпосередньо в межах міста. Тварини, яких містяни бачать на вулицях, можуть бути молодими особинами, які шукають власну територію.
Однією з причин, чому лисиці обирають міське середовище, є доступність їжі. Крім того, вночі, коли на вулицях менше людей, тварини можуть безпечніше пересуватися містом у пошуках їжі.
Чому лисиці перестають боятися людей
Фахівці звертають увагу, що молоді лисиці можуть менше боятися людей. За словами Назара Смірнова, останніми роками через відсутність полювання тварини не мають такого досвіду взаємодії з людиною, як раніше.
Це може сприяти тому, що дикі тварини частіше заходять у населені пункти та облаштовують там свої місця перебування.
Водночас сама поява лисиці на вулиці не означає, що тварина хвора на сказ. Однак визначити стан дикої тварини без спеціального обстеження складно, тому фахівці радять не наближатися до неї.
Чи небезпечна лисиця у місті
Дика лисиця може становити небезпеку, якщо людина спробує наблизитися до неї, погладити або іншим способом вступити в контакт.
Особливої обережності потребують випадки, коли тварина поводиться незвично або агресивно. Серед ознак, які можуть свідчити про небезпечний стан лисиці, фахівці називають:
- важке або утруднене дихання;
- притиснуті вуха;
- рясне слиновиділення;
- хаотичні рухи;
- притискання до землі;
- шипіння;
- агресивну поведінку.
Втім, за зовнішніми ознаками самостійно встановити, чи хвора тварина на сказ, неможливо.
Хто займається відловом лисиць у Чернівцях
Якщо дика тварина становить потенційну небезпеку або перебуває в місці, де може контактувати з людьми, її можуть відловити працівники Центру стерилізації.
Після відлову тварину передають до Держпродспоживслужби. Якщо лисицю вдається відловити живою, після необхідних процедур її можуть повернути у природне середовище. У випадку загибелі тварини її тіло направляють до регіональної лабораторії ветеринарної медицини для дослідження на сказ.
Якщо захворювання підтверджують, відповідні служби встановлюють карантинну зону та проводять необхідні протиепізоотичні заходи.
На Буковині вакцинували диких лисиць від сказу
Для профілактики сказу на Буковині також проводять вакцинацію диких тварин. Вакцину для лисиць розкладають у вигляді спеціальних приманок.
Зокрема, восени вакцину розповсюджували на території площею майже 6 тисяч квадратних кілометрів. Фахівці також стежили за тим, наскільки активно дикі тварини споживають приманки.
Що робити, якщо побачили лисицю
Якщо ви зустріли лисицю в Чернівцях, не наближайтеся до неї та не намагайтеся погодувати або погладити тварину.
Фахівці радять:
- зберігати дистанцію;
- не провокувати тварину;
- не намагатися самостійно її відловити;
- не дозволяти дітям наближатися до лисиці;
- повідомити відповідні служби, якщо тварина поводиться агресивно, травмована або перебуває поблизу людей.
У Чернівцях про появу дикої тварини можна повідомити на гарячу лінію міської ради 15-80 або до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за номером +38 (0372) 55-34-09.
Де у Чернівцях помічали лисиць
Протягом року повідомляли про появу лисиць у різних районах міста. У лютому дику тварину помітили на вулиці Узбецькій. У червні лисицю бачили на площі Філармонії, у вересні — на вулиці Героїв Майдану, а в жовтні — на вулиці Вільде.
За словами фахівців, для Чернівців поява лисиць у міському середовищі не є унікальним явищем. Тварини можуть пристосовуватися до життя поруч із людьми, особливо там, де мають доступ до їжі та укриттів.
