Православна церква України офіційно канонізувала архієпископа Чернівецького, митрополита Буковини і Далмації Євгенія Гакмана. Урочисте богослужіння з нагоди його прославлення в лику святих відбулося 5 липня 2026 року у кафедральному соборі Пресвятої Параскеви Сербської в Чернівцях. Очолив його Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
Канонізації чекали понад 130 років
У Чернівецько-Буковинській єпархії ПЦУ наголошують, що питання канонізації владики порушували ще наприкінці XIX століття.
Перегляньте також:
- На Буковині судитимуть чоловіка, який майже рік торгував контрафактним дизпаливом на АЗС
- На Буковині відкрили вулицю на честь Героя України Миколи Дупешка
Після смерті митрополита у 1873 році до його гробниці приходили священнослужителі та миряни, які молилися і просили його заступництва. Уже 21 вересня 1891 року спеціальна церковна комісія представила звіт із матеріалами щодо можливого прославлення святителя. У документі були зібрані свідчення про численні випадки зцілень та духовної допомоги після молитов до митрополита.
Ще однією важливою подією стало відкриття його гробниці 29 червня 1914 року. Комісія під керівництвом митрополита Володимира Репти засвідчила нетління чесних останків Євгенія Гакмана та особливе благоговіння, яке супроводжувало цю подію.
У Чернівецько-Буковинській єпархії ПЦУ зазначають, що попри історичні потрясіння пам’ять про владику зберігалася серед православних буковинців.
Від селянського сина до першого митрополита Буковини
Євгеній Гакман народився у селі Васловівці в селянській родині. Дослідники припускають, що це сталося у 1793 році, хоча в історичних документах трапляються й інші дати.
При хрещенні майбутній святитель отримав ім’я Євфимій, а ім’я Євгеній прийняв після постригу в чернецтво у 1823 році.
Навчався у Чернівецькій гімназії, а згодом, завдяки стипендії Буковинського православного релігійного фонду, здобував освіту у Відні. Після повернення до Чернівців викладав у богословському навчальному закладі, а згодом став одним із найвпливовіших церковних діячів краю.
У 1873 році імператорським указом його призначили архієпископом Чернівецьким і митрополитом Буковини та Далмації.
Будівничий храмів і захисник української культури
Євгеній Гакман увійшов в історію як людина, яка значно зміцнила православну церкву на Буковині.
Саме за його ініціативи було:
- створено окрему Буковинську митрополію;
- відкрито духовну семінарію;
- започатковано систему стипендій для молоді;
- запроваджено українську мову в церковному діловодстві;
- підвищено матеріальне забезпечення духовенства та створено фонд допомоги вдовам і сиротам священників.
Владика також активно підтримував українське культурне життя. Він був одним із засновників товариства «Руська бесіда» та представляв Буковину в парламенті Австро-Угорщини.
За його сприяння у Чернівцях звели кафедральний собор Святого Духа, церкву Святої Параскеви та митрополичу Резиденцію, яка нині є головним корпусом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Таємниця зниклого поховання
Євгеній Гакман помер у Відні в ніч на 12 квітня 1873 року. Його поховали у кафедральному соборі Святого Духа в Чернівцях.
Однак у 1976 році, коли радянська влада переобладнувала храм під художню галерею, під час робіт було виявлено поховання митрополита. За свідченнями істориків, домовину вивезли в невідомому напрямку, а місце перепоховання так і не встановили.
Попри втрату могили, пам’ять про митрополита збереглася серед буковинців. Канонізація Євгенія Гакмана Православною церквою України стала історичною подією, яка повернула одному з найвидатніших діячів Буковини належне місце в церковній та національній історії.
За матеріалами “Молодого буковинця”
