На Буковині науковець ЧНУ Юрій Халавка розробив мобільну лабораторію «Мобілаб» для дослідів з хімії у школі.

Вчений-хімік каже, що така міні-лабораторія підвищить у дітей інтерес до навчання, бо вони зможуть вчити теорію на прикладах.

Всі деталі мобілки створені за допомогою хімічних реакцій.

«Хімія – дуже цікава наука, але не всі про це знають. Я часто розказую дітям, що всі деталі мобільного телефону чи комп’ютера створені людиною у лабораторії, за допомогою хімічних реакцій, – говорить Юрій ХАЛАВКА, доцент кафедри загальної хімії та хімічного матеріалознавства ЧНУ. – Важливо також розуміти, що хімія перебуває у взаємодії з такими науками, як фізика чи біологія. Все у природі взаємно пов’язано, і ми намагаємося на елементарних прикладах показати це дітям у школі».

Науковець каже, що останніми роками інтерес до вивчення хімії у школі знизився. 

«Діти хочуть більше стати юристами чи економістами. Можливо, тенденції суспільства чи самі ж батьки підштовхують дітей обирати професії, які приносять великі гроші. З кожним роком дедалі менше спеціалістів у хімічній галузі. Звичайно, на це може впливати і те, як вчитель у школі подає матеріал учням, адже книжки написані для всіх однаково, складені однаково програми, а результат отримуємо різний», – зауважує Юрій Халавка.

«Проект переміг на конкурсі від благодійного фонду «Кращим бути». Створював його я не сам, а зі студентами. Це своєрідна спроба популяризувати науку у школі. Часто важко показати великій кількості дітей у класі якийсь дослід, адже не вистачає часу. Поки що купили один прилад, який коштує 45 тисяч гривень. Він ще «крутіший», ніж найпопулярніші смартфони, адже дорожчий і має більше функцій», – додає вчений.

За словами Юрія Халавки, діти зможуть детальніше пізнати ті речі, яких немає у шкільній програмі. 

«За допомогою прилада можна навіть виміряти кількість пестицидів у полуниці, щоправда такі досліди ще не робили. Але ми вже проводили інші подібні експерименти, наприклад, шукали вміст білка у молоці, і діти навіть з елементарними вміннями і навичками опанували його».

«Власне, у цій посудині – чиста вода, без жодних домішок, а в іншу ми додамо трішки харчового барвника синього кольору. На екрані видно, що він поглинає жовто-помаранчеве світло. Ці результати слід підставити у наперед заготовлений графік, хоча учні й самі можуть його побудувати, якщо дозволяє час. З нього визначаємо результати оптичної речовини і, відповідно, вміст барвника. Перевірити можна і у третій посудині, додавши туди ще більше барвника. Зрозуміло, що колір більш насичений, а от точну кількість визначити можна визначити за допомогою прилада. Приблизно так і проводять аналізи крові та інше», – додає науковець.

«Навчання повинно бути цікавим, щоб отримувати від нього задоволення та приносити користь людям», – каже Юрія Халавка.

За матеріалами https://molbuk.ua