Що насправді пов’язувало Івана Франка та Ольгу Кобилянську? Які таємниці ховаються за їхнім листуванням, спільними літературними знайомствами та лаконічними біографічними фактами? І що в цій історії можна підтвердити документами, а що залишається простором для припущень?
Відповіді на ці та багато інших запитань шукали учасники тематичної екскурсії, яка відбулася у Чернівцях у межах ювілейної програми «Великі уродини: 170 років з Франком». Програму реалізовує Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка — Дім Франка, за підтримки Українського культурного фонду.
Перегляньте також:
- У Чернівцях можуть побудувати сучасний соціальний басейн: є ділянка та готовий проєкт
- Чернівці готують до можливих блекаутів: місто має отримати додаткове автономне енергоживлення
Цього разу Дім Франка завітав до нас у місто, щоб разом із Літературно-меморіальним музеєм Ольги Кобилянської поглянути на двох знакових письменників не лише крізь призму їхньої літературної спадщини, а й через особисті історії, людські взаємини та обставини, які зазвичай залишаються за межами підручникових біографій.
Екскурсія виявилася значно більше, ніж розповіддю про письменницьке листування чи співпрацю на літературній ниві. Одним із несподіваних сюжетів стала історія Михайлини Рошкевич — рідної сестри першого кохання Івана Франка. Її постать виявилася важливою ланкою у складній комунікації Ольги Кобилянської, Наталі Кобринської та Івана Франка. Тут знайшлося місце і для літературних взаємин, і для особистих емоцій, і для подробиць, які додають історії зовсім нового звучання.
Не менш цікавою стала розповідь науковиці Юлії Микосячик про спілкування Ольги Кобилянської з Ольгою Франко — дружиною письменника. Через цю історію учасниці і учасники екскурсії змогли побачити не тільки літературне середовище кінця ХІХ — початку ХХ століття, а й складний світ людських стосунків, у якому поруч із творчістю існували непорозуміння, симпатії, дружба та щоденне життя.
Особливу атмосферу заходу створили музейні предмети — речі, які буквально пам’ятають дотик рук людей тієї епохи. На час війни більшість з них у сховищі. Їх дістали спеціально для події. Серед них, наприклад, книжка, яку з подарував Іван Франко Ользі Кобилянській. Вона з автографом і номером з бібліотеки письменника.
Попри спекотну погоду, охочих виявилося більше, ніж передбачала попередня реєстрація. І головне — ніхто не поспішав розходитися після завершення розповіді. Навпаки, зустріч продовжилася у форматі відкритої розмови. Гості могли поставити музейникам будь-які запитання про Франка, Кобилянську, їхніх сучасників та особисті історії письменників. Каверзних запитань не бракувало — і саме така жива цікавість аудиторії стала одним із найкращих свідчень того, що українські класики можуть бути близькими сучасному читачеві не лише через шкільну програму.
До атмосфери події додалися музика й гастрономічні деталі. Одна з учасниць виконала пісню «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» на слова Івана Франка, а гості також скуштували фірмовий пиріг Ольги Кобилянської.
Музейники також підготували для всіх учасників спеціальні листівки із Франком і Кобилянською та Домом Франка — невеликий подарунок на згадку про зустріч.
«Для нас “Великі уродини” — це значно більше, ніж ювілейна програма. Ми хочемо святкувати день народження нашого Патрона разом — усією нашою музейною родиною, у різних містах України й разом із різними аудиторіями. І щоразу відкривати його по-новому: письменника, інтелектуала, батька, друга, сучасника, людину зі складними почуттями та непростими стосунками. Нам важливо, щоб Франко виходив за межі бронзового пам’ятника і ставав живим співрозмовником для людей сьогодні», — зазначила завідувачка відділу розвитку Дому Франка Гандзя Гошко.
Чернівецька зустріч стала ще одним кроком у цій мандрівці. Програма «Великі уродини: 170 років з Франком» продовжує подорожувати Україною, відкриваючи постать письменника через міста, людей, історії та культурні зв’язки, які формували його світ.
А екскурсія про Франка та Кобилянську матиме продовження. Через великий інтерес аудиторії музейники планують повторити її для всіх охочих. Для тих, хто не зможе долучитися наживо, згодом буде доступний і відеозапис зустрічі на YouTube-каналі Дому Франка.
Тож історія Франка і Кобилянської ще не завершена — схоже, у ній іще вистачає маловідомих листів, несподіваних перетинів, людських історій і приводів зустрітися з класиками наживо.
