«Танка вже забув, коли бачив»: пілот дронів 110-ї бригади з Буковини розповів про зміни на фронті
- Опубліковано: Іванна Капустянська
- —
- 8 Листопада, 2026 о 12:10
Військовослужбовець 110-ї окремої механізованої бригади Віталій із позивним «Бєлий» проводить повітряну розвідку в тилу російських військ на відстані до 40 кілометрів. За його словами, завдяки безпілотникам українські військові можуть виявляти сили противника ще на підході до передових позицій, що допомагає захищати українську піхоту.
Водночас самі розвідувальні екіпажі залишаються пріоритетними цілями для російських військ. Після виявлення їхніх позицій противник намагається уразити їх усіма доступними засобами. Віталій воює з 2022 року, пройшов бої на Луганщині, Харківщині, під Бахмутом, Авдіївкою та Покровськом. Своєю історією він поділився із Суспільне Чернівці.
Перегляньте також:
- На Буковині дорожники ремонтують автошляхи та прибирають сміття поблизу пунктів пропуску
- Судитимуть екскерівників буковинської колонії за торгівлю людьми: засуджених використовували як безоплатну робочу силу
«Тепер уже немає такого, щоб просто доїхати до позиції»
За словами «Бєлого», через розвиток технологій на фронті військовим доводиться постійно продумувати свої дії: маскування, маршрути пересування та зміну позицій. Від цього залежить безпека екіпажу та можливість виконати завдання.
Військовий каже, що нині пересування автомобілем може бути небезпечнішим, ніж пішки. Під час руху пішки є більше шансів почути безпілотник, сховатися та перечекати загрозу.
«Особливо мені смішно, коли приходять нові молоді й запитують, чому вони мають йти такий кілометраж пішки, чому не можна машиною доїхати. Ну, тепер у нас більше важких дронів, то вони посилки доставляють, уже ніхто не носить. А колись носили багато всього», — розповідає військовий.
Він зазначає, що на початку повномасштабного вторгнення російська бронетехніка могла наближатися до українських позицій і обстрілювати їх. Тепер, за його словами, танки рідше з’являються поблизу лінії бойового зіткнення, адже стають цілями для безпілотників.
«Я вже й не пам’ятаю, коли востаннє бачив танк. Техніка ховається, бо щойно висувається — її одразу знищують», — каже «Бєлий».
Як військовий почав працювати з дронами
Віталій долучився до війська у 2022 році. Спочатку служив стрільцем, а згодом познайомився з офіцером, який показав йому безпілотник Mavic.
За словами військового, раніше він мав досвід користування подібними цивільними дронами. Згодом разом з екіпажем почав виконувати розвідувальні завдання. Спершу не всі підтримували використання безпілотників, однак після перших результатів до підрозділу почали звертатися з проханнями обстежити ділянки, куди інші дрони не могли дістатися.
«У 107 бригаді тероборони мене навчили. А коли перевели до 110-ї бригади, до нас прийшов заступник командира й запитав, хто вміє керувати дронами. Хлопці розповіли, що ми маємо такий досвід, і я потрапив до роти “Рупак” — тоді це була рота ударних безпілотних комплексів», — розповідає Віталій.
Він додає, що після вдосконалення обладнання дальність польоту дронів, із якими працював екіпаж, збільшили з трьох до семи кілометрів. Приблизно через вісім місяців роту переформували в батальйон, у якому згодом сформували окремі напрямки роботи: ударні та важкі безпілотники, дрони літакового типу й розвідку за допомогою Mavic.
Розвідка на глибині до 40 кілометрів
Нині підрозділ працює на Олександрівському напрямку. Військові проводять повітряну розвідку та стежать за ситуацією на лінії бойового зіткнення.
«Ми працюємо не на передньому краї, а в глибині. Це дає змогу виявляти особовий склад противника, який рухається до передових позицій, і знищувати його ще на підході. Так нашим хлопцям на передньому краї легше, адже частину сил противника вдається знищити в тилу», — пояснює «Бєлий».
За його словами, розвідувальні дрони підрозділу можуть працювати на відстані до 40 кілометрів у тилу російських військ. Виявлення техніки та особового складу противника дає змогу завчасно реагувати на загрози й допомагає українським військовим на передових позиціях.
Водночас розвідувальні екіпажі самі перебувають під постійною загрозою. Якщо російські військові виявляють їхні позиції, намагаються знищити екіпаж за допомогою FPV-дронів, зокрема на оптоволокні, інших безпілотників та артилерії.
«Піхотинець може просидіти в тій норі три, а то й шість місяців і вижити, бо він замаскований і його не видно. А ми працюємо для того, щоб він там вижив: виявляємо тих, хто до нього наближається, і знищуємо їх. Так він має більше шансів залишитися живим. А якщо виявлять розвідувальний екіпаж, то наслідки можуть бути серйозними», — каже військовий.
Як російські військові проникають на українські позиції
«Бєлий» розповідає, що російські військові використовують тумани, дощі та інші несприятливі погодні умови, щоб наближатися до українських позицій або проникати в тил.
За його словами, один із російських військових, якого він узяв у полон, пройшов приблизно 22 кілометри українською територією. Чоловік пересувався між позиціями, ховався в різних місцях і зрештою опинився неподалік від українського розвідника.
«Він пройшов між нашими позиціями, використовуючи тумани та погану погоду. Ховався в різних місцях, але зрештою невдало вийшов на мене. Ми завчасно його помітили й скористалися моментом, тож мені вдалося взяти його в полон», — розповідає Віталій.
Військовий також зазначає, що розвідка допомагає виявляти відволікальні маневри противника. Російські сили можуть імітувати наступ з одного боку, щоб відвернути увагу українських військових, тоді як основні дії проводити на іншій ділянці.
П’ята зима на фронті: що допомагає триматися
Майбутня зима стане для «Бєлого» п’ятою, яку він проведе на фронті. Військовий зізнається, що психологічно витримувати тривалу службу складно. Найбільше його підтримують родина, близькі друзі та родичі.
«Психологічно дуже важко це витримувати, але родина підтримує мене. Також підтримують близькі друзі та родичі. Колись друзів було більше, але дехто сказав, що це не їхня війна. Після таких слів я вже не вважаю їх друзями», — каже Віталій.
Під час служби він бачив людей, які через бойові дії втрачали домівки та змушені були залишати місця, де прожили багато років. Військовий згадав літню жінку, яку, за його словами, евакуйовували із зони бойових дій шість разів, але вона поверталася через відсутність житла в інших місцях.
«Я кажу їй: “Вас тут уб’ють. Зараз щось прилетить — і все”. Ми її вивозили, а вона поверталася. І так кілька разів. Зрештою, коли ми вже вийшли, не знаю, чи її знову евакуювали. Подальшої її долі не знаю, але ми дуже з нею намучилися», — розповідає військовий.
Окремо «Бєлий» говорить про людей, які через війну втрачають господарства та результати багаторічної праці. Особливо шкода йому аграріїв, які розвивали власну справу, але через бойові дії більше не можуть обробляти землю.
За словами Віталія, на деяких територіях через велику кількість мін та інших вибухонебезпечних предметів повернення до сільськогосподарських робіт може бути неможливим протягом тривалого часу.
«Це дуже родючі землі, але щонайменше сто років там ніхто не зможе працювати чи щось садити, бо стільки мін та інших вибухонебезпечних предметів, що лише на розмінування цієї території знадобиться дуже багато часу. І це найбільше шкода», — каже військовослужбовець.
