Я можу спокійно розглядати обгорілих самі знаєте кого, або передивлятися відео, як невідомий добрий дрон влітає у ворожий бліндаж, або якогось самі знаєте кого.

Без перебільшення чи не все життя Тарас Кияк боровся за вільну та незалежну Україну. Боровся як мовознавець, громадсько-політичний діяч, академік, професор, чудовий оратор і талановитий педагог.

«Як виростеш, Ладзю, шобис мав три анцуґи», - казала мені баба Ганна, коли я ще ходив пішки під столом. Чому саме три, я не допитувався, але бабине побажання запам’яталося.

Він тримає її на руках. Він – тато, вона – його маленька Валерія. Дівчинка розглядає тата у високій смушевій шапці, сумного дуже тата, і не розуміє нічого. А він стискає дитину в обіймах, ніби крилами обгортає.

До початку повномасштабного вторгнення інформаційний сайт “Район-Інфо” працював як успішний та улюблений гіперлокальний ресурс великої громади на Буковині. Точніше, кількох громад після проведення реформи децентралізації.

Охоронець відмовився пускати їх разом із мальтіпу. Діти не хотіли залишати песика на вулиці. Коли 11-річна Саша та 12-річний Богдан побігли шукати інше сховище, над ними ППО збила ракету Кинджал. Вони зателефонували мамі.

До вторгнення в Україну РФ завозила більше 500 мільйонів інкубаційних яєць на рік. У 2023 році ця цифра зменшилася на 50-60%.

Другий рік повномасштабної війни для чернівецьких медіа виявився не легшим за попередній. Навпаки, для більшості редакцій 2023-й став знову викликом.

Сьогодні хочу розказати про одного з моїх найулюбленіших українських письменників — світлої памʼяті Василя Кожелянка. Мені випала честь і щастя знати його особисто ще з часів літературного конкурсу ім. Вадима Коваля і нашої затишної літтусовки.

Мені, малій, снилися зо три сни, які повторювалися стільки разів, що я з перших секунд знала продовження. Один з таких снів – горять Клими.. Клими (крім нашого фамілійного прізвища) – то ліс у Кобаках на межі з Рожновом.

Він був тим співбесідником, про якого журналіст може мріяти. Вже потім я зрозумів: він міг однією фразою зібрати в кулак усю нашу журналістську увагу, щоб слухали його годинами.

Вони колишуться і помалу йдуть в туман. Гонорові ґаздині.. На шиї у кожної замість зґарди – по дзвонику, очі у кожної – світ безконечний. А ще вони вміють відчути, вміють заплакати і ще багато чого знають такого, що не відразу відгадають люди..

У листопаді Інститут масової інформації досліджував типи і тематику місцевих новин онлайн-ЗМІ.

У селі на Косівщині не було аж такого голоду, як на Слобожанщині чи деінде. Однак всеодно несприятливі погодні умови і москалі (першочергово) зробили свою справу. Бабуся ховала лушпиння від картоплі, щоби навесні його посадити.