Або у судовій системі працюють клінічні психопати без здатності співпереживати людям, або жінки та дівчата у нашому суспільстві не дуже то й люди.

Колишня міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, пам’ятна тим, як у 2018-му танцювала на своєму весіллі з володькою путіним, розповіла, що живе у Рязанській губернії в селі Пєтрушово (не плутати з патрушевим!).

Гори сперли віддих – бо воріг горбами, а голод долинами йде. Війна. Вона нагострила зір сусіда на сусіда, навчила пантрувати кожен крок і вслухатися навіть у траву та лист. І війна навчила коротко й жорстко: хочеш жити – виживай.

Коли обійстя чи стежка заростає кропивою – перша думка про занедбаність, а саму рослину багато хто сприймає винятково як шкідливу.

Вона закінчиться по 31-му липні в іншому серпні. В іншій спеці, в других зливах. Хоч може навіть таких густих і рясних. Я розпакую тривожну валізу з усім, що нажив для неї - для війни.

Останню добу ходжу і думаю, що ви ж не знайомі з Максом, а вам треба познайомитись із Максом. І чи не був би проти сам Макс, інроверт без жодної сторінки в соцмережах?

Днями Путін зустрівся з африканськими лідерами, щоб (на їх наполягання) обговорити "українське питання".

Буковинський урочистий вінок з ковилою (кода, кодина, павун, вінок з травою, павуновий вінок, трава) – це різновид дівочого головного убору рівнинних сіл Буковини, шитий каркасний високий вінок, символічну кульмінацію якого становить трава ковила.

Чи розчарований я Вільнюсом? Ні. І не тому, що пережив Бухарест. Просто я у НАТО вже давно. Вступив собі та й все. Якось років 30 тому, коли набридло тодішнє київське різновекторне тупцювання, і коли втомився чекати на всю цю братію...

Українська письменниця, членкиня українського ПЕН Вікторія Амеліна загинула в наслідок поранення під час ракетного удару по піцерії у Краматорську. Всі хто постійно працює на Сході знають це місце - будь-яка людна цивільна локація там є мішенню.

Особисто я розцінюю поточні результати саміту НАТО зі стриманим оптимізмом.

Лобода, яка наче гопніца на районі, доскіпалась до дівчини з плакатом - не дивує. У цій історії про Лободу в Харкові засмучує натовп українців, які вітають малєнького чєловєка у своєму місті, понищеному іншими малєнькімі людьмі.

Ніч на чорному небі розвела узір перестиглого цвіту – спати не хочеться такої пори. Добра ніч, говірка.. Ганна чергує у музеї – сьогодні вони відчинені. А точніше сказати, цієї ночі.

У цій зоні досі вирує життя. Стоячи на мосту через Прип'ять біля зловісного реактора, я бачив, як під моїми ногами пропливають величезні риби (хоча не всі їх наважуються їсти).

Пора напередодні Великодня – це ретельні приготування. А ще – це спомини. Мабуть, багато хто при слові «домашня паска» пригадає свою бабусю – як вона у ретельно прибраній оселі розтоплювала піч, місила тісто...